- спустошливий
- —————————————————————————————спусто́шливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спустошливий — а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення … Український тлумачний словник
мамаєвий — єва, єве. Належний, властивий Мамаю (татарський хан, який здійснив у 14 ст. спустошливий напад на Русь). •• Мама/єва нава/ла перен. про раптову появу багатьох неприємних відвідувачів, гостей та ін. Мама/єве побо/їще а) про велику сварку, бійку;… … Український тлумачний словник
спустошливість — вості, ж. Абстр. ім. до спустошливий … Український тлумачний словник
спустошливо — Присл. до спустошливий … Український тлумачний словник
спустошувальний — а, е. Те саме, що спустошливий … Український тлумачний словник
винищувальний — (який несе із собою винищення кого / чого н.), спустошливий, спустошувальний … Словник синонімів української мови
руйнівний — (який руйнує що н.), руйнувальний, руїнний, руїнницький; спустошливий (який руйнує дощенту) Пор. нищівний 1) … Словник синонімів української мови